Витяг із Закону України «Про
освіту»
Стаття 59. Відповідальність
батьків за розвиток дитини 1. Виховання в сім’ї є першоосновою
розвитку дитини як особистості. 2. На кожного з батьків покладається
однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. 3. Батьки та особи, які їх
замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний
стан дітей, створювати належні умови для
розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність,
почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення
до державної і рідної мови, сім’ї . виховувати повагу до національних, історичних,
культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та
навколишнього природного середовища,
любов до своєї країни: сприйняття здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню
освіту відповідну до вимог щодо її змісту, рівня
обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних
свобод людини.
Держава надає батькам і особам, які їх
замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї
Як підтримати дитину в період адаптації до школи?
Дуже важливо піклуватись про те, щоб
створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від
батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що
успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в
батьків. Отже, для того, щоб підтримати дитину,
необхідно:  1. Спиратись на сильні сторони
дитини.
2. Уникати підкреслення невдач
дитини. 3. Показувати, що ви задоволені
дитиною. 4. Вміти і бажати демонструвати любов
до дитини. 5. Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на частини, з якими вона
може впоратись. 6. Проводити більше часу з дитиною. 7. У стосунках з дитиною активно
використовувати гумор. 8. Знати про всі спроби дитини, які
вона здійснила, щоб справитись із завданням. 9. Вміти взаємодіяти з дитиною. 10. Дозволяти дитині самій
розв'язувати проблеми там, де це можливо. 11. Уникати дисциплінарних заохочень
і покарань. 12. Приймати індивідуальність дитини.
13. Проявляти емпатію (розуміння
стосунків, почуттів іншої особи) і віру у вашу дитину.
Діти за комп’ютером: як уникнути комп’ютерної
залежності Діти, як найбільш активна і допитлива аудиторія, часто
першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет,
випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому звичайно є позитивний бік, але є і
негативний, такий як можливість зіткнення з онлайн-насиллям, шахрайством,
порнографією, наданням особистої інформації з метою злочинного використання її
сторонніми людьми, виникнення інтернет-залежності. Інтернет-залежність - нав'язливе бажання підключитися
до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету. У 2008
році вона була визнана офіційною хворобою. Основні психологічні симптоми
інтернет – залежності: • непереборне бажання зайти в інтернет;
• нездатність контролювати свій час в інтернеті; • розумове виснаження, порушеня сну, концентрації уваги;
• відчуття спустошення, тривоги, роздратованості в періоди перебування поза
інтернетом; • дратівливість, депресія, нервовість, замкнутість. Вся енергія віддається
спілкуванню в інтернеті. До фізичних
симптомів відносять: - оніміння пальців руки, що тримає «мишку»; - сухість та різь в очах; - головні болі по типу мігрені; - болі в спині; - нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі; - зневага до особистої гігієни; 
Розвиток стадій залежності: • На першій стадії це більш-менш легкий
розлад. Через захоплення «новою іграшкою», людина перестає займатися усім іншим. Поступово
віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за «усесвітньою павутиною». Як
правило, користувач приховує від рідних, скільки часу він проводить на сайтах. • На другій стадії симптоми
наростають. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана,
якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується
працездатність, з'являються нав'язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від
сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв,
наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не
пробував. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить
кістки. • Третя стадія - соціальна
дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, всеттаки
постійно «висить» на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів в навчанні і в
сім'ї. Мабуть, найбільше занепокоєння викликає "азартне" застосування Інтернету -
з метою участі в аукціонах, виконання біржових операцій, гри у віртуальні
казино. 
У спілкуванні зі своїми дітьми: • Радійте вашому синові,
доньці. • Розмовляйте з дитиною турботливим,
підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не
перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини. • У розмові з дитиною називайте
як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними. • Ваші пояснення повинні бути
простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими. • Спочатку запитуйте «що?», а
потім «для чого?», «чому?». • Заохочуйте в дитини прагнення
ставити запитання. • Заохочуйте цікавість, пізнання та
уяву вашої дитини. • Частіше хваліть дитину. • Заохочуйте ігри з іншими дітьми. • Турбуйтесь про те, щоб у дитини
були нові уявлення, про які вона могла б розповісти. • Намагайтеся, щоб дитина разом з
вами щось робила по господарству. • Проявляйте інтерес до того, що їй
цікаво робити (малювати, співати тощо). • Не втрачайте почуття гумору. • Грайте з дитиною в різні ігри. • Частіше робіть щось спільно, усієї
сім'єю. • Спілкуйтеся зі спеціалістами,
читайте книги про виховання дитини. Щоб установити довірливі стосунки з
дитиною та зберегти їх: • Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все
зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше
кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що
вас мало цікавить те, про що вона каже. • Не ставте забагато запитань. • Не примушуйте дитину робити те, до
чого вона не готова. • Не примушуйте дитину робити
що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена. • Не вигадуйте для дитини багато
правил — вона перестане звертати на них увагу. • Не виявляйте підвищеного
занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого
регресу. • Не порівнюйте дитину з жодними
іншими дітьми.
Пам'ятайте: • Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться
ненавидіти. • Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться
агресивності. • Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою. • Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття
провини. • Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в
себе. • Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною. • Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути
справедливою. • Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити
людям. • Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати
себе. • Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості -
вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
| 
тел.(03241)61-029 e-mail: 4ernytskyjnvk@ukr.net
